Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

С Первым мая!

  • 1 С Первым мая!

    Русско-эвенский разговорник > С Первым мая!

  • 2 Поздравления

    Русско-эвенский разговорник > Поздравления

  • 3 первый

    [pérvyj] num. ord.
    1.

    первым выступил... — per primo è intervenuto...

    первыми пришли... — i primi ad arrivare furono...

    2) primo, migliore
    4) primo, più importante
    2.

    первым делом (первым долгом, в первую очередь) — prima di tutto

    не ты первый, не ты последний — capita a tutti (non sei né il primo né l'ultimo a cui capita)

    первый отдел — sezione segreta del KGB in fabbriche, enti ecc

    3.

    первый блин комом — (iron.) cominciamo bene!

    Новый русско-итальянский словарь > первый

  • 4 Склонение порядковых числительных

    Порядковые числительные склоняются так же, как и прилагательные
    • в сочетании с существительным:
    Ich habe mein erstes Examen bestanden. - Я сдал свой первый (выпускной) экзамен.
    • без артикля и существительного:
    очерёдность:
    Walter startete als erster, Erika als zweite, Klaus als dritter. - Вальтер стартовал первым, Эрика второй, Клаус третьим.
    Jeder dritte wählte die Opposition. - Каждый третий голосовал за оппозицию.
    ранг:
    Walter ist Erster geworden, Erika Zweite und Klaus Dritter. - Вальтер финишировал первым, Эрика второй, а Клаус третьим.
    Wenn zwei sich streiten, freut sich der Dritte . - Когда двое ссорятся, третий радуется.
    Beim Pferderennen wurde er Erster. - В скачках он занял первое место.
    Sein Konkurrent kam als Dritter durchs Ziel. - Его соперник финишировал третьим.
    • в датах:
    Der Wievielte ist heute? - Какое сегодня число?
    Heute ist der 2. November (zweite). - Сегодня 2 ноября.
    Am Wievielten (wann) ist das geschehen? - Когда это произошло?
    Das ist am 5. Mai geschehen (fünften). - Это произошло 5 мая.
    Der 1. / erste Mai ist ein Feiertag. - 1 мая – праздничный день.
    Er kommt am Freitag, den 8. (achten). - Он придёт в пятницу, 8 (восьмого).
    Am Freitag, dem 4. März, feiert er seinen Geburtstag (m, так как обособление). - В пятницу, 4 марта, он отмечает свой день рождения.
    Wir haben heute den 7. Juli. (sieb/en/ten) - Сегодня 7 июля.
    Er ist am 4. Mai geboren. (vierten) - Он родился 4 мая.
    vom 14. - (bis) 20. August d. J. (vom vierzehnten bis zwanzigsten A… dieses Jahres) - с 14 по 20 августа с. г. (сего года)
    Heute habe ich Ihren Brief vom 2.01.2004 dankend erhalten. (zweiten ersten) - Сегодня я с благодарностью получил Ваше письмо от 2.01.2004 года.
    В письме: Ulm, 2.10.2004. (zweiter zehnter) - Ульм, 2.10.2004 года
    • в римских порядковых числительных (römische Ordinalzahlen):
    Peter I. (der Erste) Пётр Первый, Katharina II. (die Zweite) Екатерина II, unter Kaiser Karl V. (dem Fünften) при кайзере Карле Пятом
    Таким образом, артикль перед порядковым числительным склоняется.
    От порядковых числительных при помощи суффикса -t и предлога zu образуются  наречия, которые не имеют окончания (см. 6.1.3):
    Zum Geburtstag waren wir zu dritt. - На дне рождения мы были втроём.
    Er brachte seine gesamte Familie mit; sie waren zu sechst. - Он привёл всю свою семью; они были вшестером.
    Порядковые числительные не имеют окончания в сочетании с прилагательным в превосходной степени:
    Der zweitschnellste Läufer kam aus Polen. - Занявший 2-е место бегун был из Польши.
    Die besten Skiläufer kamen aus Österreich, die drittbesten aus Schweden. - Лучшие лыжники были из Австрии. 3-е место заняли лыжники из Швеции.
    Примечания:
    1. В начале ряда стоит der erste первый, в конце – der letzte последний:
    Die ersten Besucher bekamen gute Plätze, die letzten mussten stehen. - Первые посетители заняли хорошие места, последним пришлось стоять.
    2. Если в предшествующем контексте упоминаются два лица или предмета одного рода, то для лучшего различия употребляют der erstere и der letztere (и во множественном числе тоже):
    Der Geselle und der Meister stritten sich. - Ученик и мастер ссорились между собой.
    Der erstere fühlte sich unterdrückt, der letztere (fühlte sich) ausgenutzt. - Первый чувствовал себя подавленным, последний – что его эксплуатируют.
    3. Порядковым числительным русского языка в немецком языке чаще соответствуют количественные числительные:
    das zweite Kapitel – das Kapitel zwei - вторая глава / глава вторая
    die dritte Lektion – die Lektion drei - третий урок / урок третий - im Kapitel A, I, 1 b читается: groß A, römisch Eins, arabisch Eins, klein B

    Грамматика немецкого языка по новым правилам орфографии и пунктуации > Склонение порядковых числительных

  • 5 первый

    первое января, февраля и т. п. — the first of January, February etc.; January, February, etc., the first

    страница, глава первая — page, chapter one

    в первом часу — past / after twelve

    первые плоды — first-fruits, firstling

    первый ученик — first pupil, best pupil

    быть, идти первым — lead*, head

    он первый заметил, сказал, ушёл — he was the first to notice, to say, to go

    первый рейс (нового паровоза, судна, самолёта) — maiden trip; мор. тж. maiden voyage

    первая речь (в парламенте и т. п.) — maiden speech

    Первое мая — the First of May, May Day

    первый встречный разг. — the first man* / person one meets; the first one who comes along; the first comer

    в первую очередь — in the first place / instance

    в первую голову — in the first place, first and foremost

    при первой возможности — at one's earliest convenience; as soon as possible

    из первых рук — first-hand; at first hand

    он узнал это из первых рук — he has learned it at first hand; he has learned it from the horse's mouth идиом.

    первая скрипка — first violin; (перен.) first fiddle

    играть первую скрипку (прям. и перен.) — play first fiddle

    первый шаг труден — it is the first step that counts, everything is difficult before it is easy

    не первой свежести — not quite fresh, stale

    первый блин комом погов. — you must spoil before you spin, practice makes perfect

    Русско-английский словарь Смирнитского > первый

  • 6 первый

    1. числ. 2.
    1) ( первоначальный) primo, iniziale
    ••

    первым долгом — per prima cosa, anzitutto

    2) ( лучший) primo, migliore

    первый ученик — il migliore allievo, primo della classe

    3) ( самый ранний) primo, prossimo
    4) (существенный, основной) primo, principale, essenziale
    5) (главный, ведущий) primo, dirigente
    ••
    6) (любой, какой угодно) primo, qualsiasi
    * * *
    числ. прил.

    пе́рвого числа — il primo (del mese)

    двадцать пе́рвый — ventunesimo

    двадцать пе́рвое мая — il ventun maggio

    пе́рвые числа месяца — i primi del mese

    пе́рвый час — mezzogiorno passato ( дня); tra mezzanotte è l'una ( ночи)

    в половине пе́рвого — alle dodici è mezzo

    2) перен.

    пе́рвая помощь — prime cure f pl (soccorso)

    пе́рвые плоды — primizie f pl

    пе́рвая скрипка — primo violino

    пе́рвое представление (премьера)prima f

    пе́рвые шаги — primi passi

    прийти пе́рвым спорт. — arrivare / giungere (per) primo

    играть пе́рвую роль — fare la parte del protagonista; перен. avere il ruolo più importante

    ходить в пе́рвый класс — fare la prima (elementare)

    пе́рвый мяч — la prima palla

    пе́рвый встречный — il primo venuto

    пе́рвая ласточка — la prima rondine

    пе́рвым делом / долгом — per prima cosa

    в пе́рвую голову — in primo luogo

    в пе́рвое время, в пе́рвый момент — (in) sulle prime; in un primo momento

    на пе́рвый взгляд — a prima vista

    при пе́рвой возможности — alla prima occasione

    пе́рвым делом — per prima cosa, innanzitutto

    ••

    Первое апреля — Pesce d'aprile; il Primo aprile

    пе́рвый среди равных — primus inter pares лат.

    в пе́рвый и последний раз — per la prima e per l'ultima volta

    * * *
    adj
    gener. primario, primiero, primo, principe, un (после сущ), uno (после сущ)

    Universale dizionario russo-italiano > первый

  • 7 идти

    и Итти
    1) іти (н. вр. іду, ідеш, прош. вр. ішов, ішла, а после гласной йти, йду, йдеш, йшов, йшла…). [Ішов кобзар до Київа та сів спочивати (Шевч.). Не йди туди. Куди ти йдеш не спитавшись? (Шевч.)]. -ти в гости - іти в гостину. -ти пешком - іти пішки, піхотою. Кто идёт? - хто йде? Вот он идёт - ось він іде. -ти шагом - ходою йти, (о лошади ещё) ступакувати. Иди, идите отсюда, от нас - іди, ідіть (редко ідіте) звідси, від нас. [А ви, мої святі люди, ви на землю йдіте (Рудан.)]. Иди! идите! (сюда, к нам) - ходи, ходіть! іди, ідіть! (сюди, до нас). [А ходи-но сюди, хлопче! Ходи до покою, відпочинь зо мною (Руданськ.). Ходіть живо понад став (Руданськ.)]. Идём, -те! - ходім(о)! [Ходім разом!]. -ти куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) - простувати (редко простати), прямувати, братися куди, до чого (певним шляхом, до певної мети). [Пливе військо, простуючи униз до порогів (Морд.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Коли прямує він до сієї мети без думки про особисту користь… (Грінч.). Що мені робити? чи додому, чи до тестя братись (Г. Барв.)]. Он смело идёт к своей цели - він сміло йде (прямує, простує) до своєї мети. -ти прямо, напрямик к чему, куда - простувати (редко простати), прямувати, прямцювати, іти просто, навпростець, (диал.) опрошкувати до чого, куди. [Хто простує (опрошкує), той дома не ночує (Номис). Не прямує, а біжить яром, геть-геть обминаючи панську садибу (М. Вовч.). І не куди іде він, а до них у ворота прямцює (Свидн.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. -ти первым, впереди - перед вести, передувати в чому. [Герш вів перед у тім скаженім танці і весь увійшов у спекуляційну гарячку (Франко). У торгу передували в Київі Ормени (Куліш)]. -ти на встречу - назустріч кому, устріч, устріть, навстріч кому іти, братися. [Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовч.)]. Идти за кем, чем - іти по кого, по що. Я иду за лекарством - я йду по ліки. -ти за кем, вслед за кем - іти за ким, слідком (слідком в тропи) за ким іти, (слідком) слідувати, слідкувати за ким, (редко) слідити за ким. [Іди слідом за мною (Єв.). Так і біга, так і слідує за ним (Зміїв)]. -ти (по чьим следам) (переносно) - іти чиїми слідами, топтати стежку чию. [Доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. -ти до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) - як далеко сягати. [Дальш сього ідеалу не сягонуло ні козацтво, ні гайдамацтво, бо й нікуди було сягати (Куліш)]. -ти рука об руку с чем - іти у парі з чим. [У парі з цією, філософією іде у Кобилянської і невиразність її художніх засобів (Єфр.)]. -ти по круговой линии - колувати. [Горою сонечко колує (Основа, 1862)]. -ти сплошной массой, непрерывным потоком - лавою (стіною) іти (сунути), ринути. [І куди їм скаже йти, усі стіною так і йдуть (Квітка). Ніколи так вода під міст не рине, як містом скрізь веселі ринуть люди (Куліш)]. -ти куда глаза глядят, куда приведёт дорога - іти світ за очі, іти просто за дорогою (Франко), іти куди очі дивляться, куди ведуть очі. Она идёт замуж - вона йде заміж, вона віддається за кого. -ти в бой - іти в бій, до бою, до побою іти (ставати). [Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою (Гол.)]. Войско идёт в поход - військо йде (рушає) в похід. -ти в военную службу - іти, вступати до війська. -ти врозь, в разрез с чем - різнити з чим. [Різнив-би я з своїми поглядами, зробившися прокурором (Грінч.)]. Он на всё идёт - він на все йде, поступає. Эта дорога идёт в город - ця дорога веде (прямує) до міста. -ти в руку кому - іти в руку, ітися на руку, вестися кому; срвн. Везти 2. -ти во вред кому - на шкоду кому йти. -ти в прок - см. Прок 1. Богатство не идёт ему в прок - багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). Голова идёт кругом - голова обертом іде, у голові морочиться. Идут ли ваши часы? - чи йде ваш годинник? Гвоздь не идёт в стену - гвіздок не йде, не лізе в стіну. Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах - корабель ішов (плив) під усіма вітрилами. Чай идёт к нам из Китая - чай іде до нас з Китаю. От нас идёт: сало, кожи, пенька, а к нам идут: кисея, ленты, полотна - від нас ідуть: сало, шкури, коноплі, а до нас ідуть: серпанок, стрічки, полотна. Товар этот не идёт с рук - крам цей не йде, погано збувається. Дождь, снег идёт - дощ, сніг іде, падає. Лёд идёт по реке - крига йде на річці. У него кровь идёт из носу - у його (и йому) кров іде з носа. Деревцо идёт хорошо - деревце росте добре. -ти на прибыль - прибувати, (о луне) підповнюватися. [Місяць уже підповнюється (Звин.)]. Вода идёт на прибыль - вода прибуває. Жалованье идёт ему с первого мая - платня йде йому з першого травня. Сон не идёт, не шёл к нему - сон не бере, не брав його. Идёт слух, молва о ком - чутка йде (ходить), поговір, поголоска йде про кого, (громкая молва) гуде слава про кого. -ти к делу - стосуватися (припадати) до речи. К тому дело идёт - на те воно йдеться, до того воно йдеться. Идёт к добру - на добро йдеться. К чему идёт (клонится) дело - до чого (воно) йдеться, до чого це йдеться (приходиться), на що воно забирається, на що заноситься. [Отець Харитін догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Бачивши тоді королі польські, на що воно вже по козацьких землях забирається, козаків до себе ласкою прихиляли (Куліш). Він знав, до чого се приходиться, здригнув увесь (Квітка). Час був непевний, заносилося на велику війну, як на бурю (Маковей)]. Идёт - (ладно) гаразд, добре; (для выражения согласия) згода. Каково здоровье? - Идёт! - як здоров'я? - Гаразд, добре! Держу сто рублей, идёт? - Идёт! - закладаюся на сто карбованців, згода? - Згода! Один раз куда ни шло - один раз іще якось можна; раз мати породила! Куда ни шло - та нехай вже. -ти (брать начало) от кого, от чего - іти, заходити від кого, від чого. [То сам початок читальні заходить ще від старого діда Митра і від баби Митрихи і дяка Базя (Стефаник)]. -ти по правде, -ти против совести - чинити по правді, проти совісти (сумління). -ти с козыря - ходити, іти з козиря (гал. з атута), козиряти. Наше дело идёт на лад - справа наша йде в лад, іде (кладеться) на добре. -ти войной на кого - іти війною на кого, іти воювати кого.
    2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти, посуватися, поступати, (безлично) поступатися. [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Конгр.). Часто бігала дивитися, як посувалась робота (Коцюб.)];
    3) (вестись, происходить) іти, вестися, провадитися, точитися; (о богослуж.: совершаться) правитися. [Чи все за сі два дні велось вам до вподоби? (Самійл.). На протязі всього 1919 року все точилася кривава боротьба (Азб. Ком.). Сим робом усе життя народнього духа провадиться (Куліш)]. В церкви идёт молебен, богослужение - у церкві правиться молебень, служба Божа. Идут торги на поставку муки - ідуть, провадяться, відбуваються торги на постачання борошна. У нас идут разные постройки - у нас іде різне будування. Разговор, речь идёт, шёл о чем-л. - розмова йде, йшла, розмова, річ ведеться, велася, мова мовиться, мовилася про (за) що, ідеться, ішлося про що. [Товаришка взяла шиття, я книжку, розмова наша більше не велася (Л. Укр.). Мова мовиться, а хліб їсться (Приказка)]. Речь идёт о том, что… - ідеться (іде) про те, що… [Якби йшлося тільки про те, що він розгніває і хана і російський уряд, Газіс не вагався-б (Леонт.). Тут не про голу естетику йде, тут справа глибша (Крим.)];
    4) (продолжаться, тянуться) іти, тягтися. [Бенькет все йшов та йшов (Стор.)]. От горы идёт лес, а далее идут пески - від гори іде (тягнеться) ліс, а далі йдуть (тягнуться) піски. Липовая аллея идёт вдоль канала - липова алея іде (тягнеться) вздовж (уподовж) каналу;
    5) (расходоваться, употребляться) іти. [На що-ж я з скрині дістаю та вишиваю! Скільки ниток марно йде (М. Вовч.). Галун іде на краски (Сл. Ум.)]. Половина моего дохода идёт на воспитание детей - половина мого прибутку йде на виховання дітей. На фунт пороху идёт шесть фунтов дроби - на фунт пороху іде шість фунтів дробу (шроту);
    6) (проходить) іти, минати, пливти, спливати; срвн. Проходить 10, Протекать 4. [Все йде, все минає - і краю немає (Шевч.)]. Шли годы - минали роки. Время идёт быстро, незаметно - час минає (пливе, спливає) хутко, непомітно. Год шёл за годом - рік минав (спливав) по рокові. Ей шёл уже шестнадцатый год - вона вже у шістнадцятий рік вступала (М. Вовч.), їй вже шістнадцятий рік поступав;
    7) (быть к лицу) личити, лицювати, бути до лиця кому, (приходиться) упадати, подобати кому, (подходить) приставати до кого, до чого, пасувати, (к)шталтити до чого. [А вбрання студентське так личить йому до стану стрункого (Тесл.). Тобі тото не лицює (Желех.). Те не зовсім до лиця їй, бо вона носить в собі тугу (Єфр.). Постановили, що нікому так не впадає (бути пасічником), як йому (Гліб.). Так подоба, як сліпому дзеркало (Номис). Ні до кого не пристає так ота приповість, як до подолян (Свидн.). Пучок білих троянд чудово приставав до її чорних брів (Н.-Лев.). Ці чоботи до твоїх штанів не пасують (Чигирин.). До ції свити ця підшивка не шталтить (Звяг.)]. Идёт, как корове седло - пристало, як свині наритники. Эта причёска очень идёт ей - ця зачіска їй дуже личить, дуже до лиця. Синий цвет идёт к жёлтому - синій колір пасує до жовтого. Не идёт тебе так говорить - не личить тобі так казати.
    * * *
    1) іти́ (іду́, іде́ш); ( двигаться по воде) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), пли́нути; ( держать путь) верста́ти доро́гу (шлях); ( медленно шагать) ди́бати; ( с трудом) бра́тися (беру́ся, бере́шся)

    идёт( ладно) гара́зд, до́бре; ( согласен) зго́да

    [де́ло] идёт к чему́ (на что) — ( клонится) іде́ться (йде́ться) до чо́го, ді́ло йде до чо́го

    де́ло (речь) идёт о ком-чём — іде́ться (йде́ться) про ко́го-що, спра́ва (мо́ва) йде про ко́го-що; мо́ва мо́виться про ко́го-що

    [ещё] куда́ ни шло — а) ( согласен) гара́зд, до́бре, хай (неха́й) [уже́] так; ( так и быть) де на́ше не пропада́ло; б) (ничего, сойдет) [ще] сяк-та́к (так-ся́к)

    иди́ сюда́ — іди́ (ходи́, піди́) сюди́

    \идти ти́ к де́лу — (иметь отношение, касательство к чему-л.) бу́ти доре́чним (до ре́чі), підхо́дити, -дить

    \идти ти́ к добру́ — на добро́ (на до́бре) йти (йти́ся)

    \идти ти́ вразре́з с кем-чем (напереко́р кому́-чему́) — іти́ вро́зрі́з з ким-чим (наперекі́р кому́-чому́)

    \идти ти́ на что — іти́ на що

    идёт снег — іде́ (па́дає) сніг

    на ум (в го́лову) не идёт кому́ — что в го́лову не йде (не спада́є) кому́ що

    не \идти ти́ из головы́ (из ума́) у кого́ — см. выходить

    разгово́р (речь) идёт о том, что́бы... — іде́ться (йде́ться) про те, щоб...; мо́ва (річ, розмо́ва) йде про те, щоб

    2) ( о течении времени) іти́, йти, мина́ти

    дни иду́т — дні йдуть (іду́ть, мина́ють)

    3) (кому-чему, к кому-чему - соответствовать, быть подходящим) пасува́ти (до кого-чого, кому-чому); ( годиться) ли́чити (кому-чому, до чого); ( быть к лицу) бу́ти до лиця́, пристава́ти, -стає́ (кому)

    идёт, как коро́ве седло́ — погов. приста́ло, як свині́ нари́тники

    4) (получаться, подвигаться, спориться) іти́, посува́тися

    Русско-украинский словарь > идти

  • 8 дело

    бізнес; бізнэс; занятак; інтарэс; інтэрас; справа; справунак
    * * *
    ср.
    1) справа, -вы жен.

    наше дело правое, победа будет за нами! — наша справа справядлівая, перамога будзе за намі!

    2) (работа) работа, -ты жен., справа, -вы жен.
    3) (предприятие) уст. (камерцыйнае) прадпрыемства, -ва ср.
    4) (сражение) воен. уст. бой, род. бою муж.
    бітва, -вы жен.

    за дело — нездарма, па заслугах

    между делом — прыхваткамі, перапынкамі

    моё дело сторона — мая хата з краю, я тут ні пры чым

    первым делом — першым чынам, перш за ўсё, перш-наперш

    пустить в дело — скарыстаць, пусціць у ход

    грешным делом — прызнацца, прызнаюся

    дело говорить — слушна (добра, праўду) казаць

    быть не у дел — быць (стаяць) у баку, быць ні пры чым

    и дело с концом, и делу конец — і канец, і ўсё

    дело хозяйское — воля ваша (твая, яго, яе, іх)

    Русско-белорусский словарь > дело

  • 9 Марк, апостол и евангелист

    (один из четырёх евангелистов, автор второго канонического Евангелия; он был спутником Павла и Варнавы в их ранних миссионерских путешествиях и позже был с Павлом в г. Риме; считалось, что Марк посетил Александрию, чтобы проповедовать Евангелие, и стал первым епископом этого города; потому на нём иногда епископские одежды; считалось, что там он и был замучен ок. 74; его предполагаемые останки были перевезены из г. Александрии в г. Венецию в 9 в.; как св. покровитель Венеции, он часто присутствует на картинах венецианской школы; д. п. 25 апреля / 8 мая, 27 сентября / 30 октября, 30 октября / 12 ноября) St. Mark, Apostle and Evangelist

    ап. Марк — the Apostle Mark

    гипотеза о том, что Евангелие от Марка создано раньше других Евангелий — the Marcan hypothesys

    Евангелие от Марка, "От Марка святое Благовествование" библ. — the Gospel According to St. Mark

    Русско-английский словарь религиозной лексики > Марк, апостол и евангелист

См. также в других словарях:

  • Первое мая (праздник) — Первомай Первомай в Стокгольме, 2006 Официально День международной солидарнос …   Википедия

  • Матевжич, Мая — Мая Матевжич Гражданство  Словения Место проживания Любл …   Википедия

  • Список игроков, выбранных под первым номером драфта НБА — Одни из самых успешных игроков НБА, которые были выбраны под первым номером драфта  Карим Абдул Джаббар и Мэджик Джонсон в игре за «Лос Анджелес Лейкерс» (июль 1985 года, финал против «Бостон Селтикс»). Национальная баскетбольная ассоциация… …   Википедия

  • 13 мая — ← май → Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс   1 2 3 4 5 6 7 …   Википедия

  • 28 мая — ← май → Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс   1 2 3 4 5 6 7 …   Википедия

  • 26 мая — ← май → Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс   1 2 3 4 5 6 7 …   Википедия

  • 23 мая — ← май → Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс   1 2 3 4 5 6 7 …   Википедия

  • День Победы 9 мая 1945 года — Парад Победы (в СССР) парад, состоявшийся 24 июня 1945 года в ознаменование победы над Германией в Великой Отечественной войне. 22 июня 1945 года в центральных газетах СССР был опубликован приказ Верховного главнокомандующего № 370: Низложение… …   Википедия

  • 1 мая — ← май → Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс   1 2 3 4 5 6 7 …   Википедия

  • 4 мая — Это статья о дне, статья о революционных событиях в Китае  Движение 4 мая 1919 года в Китае ← май → Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс   1 2 …   Википедия

  • 11 мая — ← май → Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс   1 2 3 4 5 6 7 …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»